- інцидент
- [інциеде/нт]
-нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
інцидент — у, ч. Пригода, подія, випадок (зазвичай неприємні); непорозуміння … Український тлумачний словник
інцидент — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
інцидентний — а, е. Прикм. до інцидент … Український тлумачний словник
придибачка — і приди/ба/шка, и, ж. Пригода, інцидент … Український тлумачний словник
випадок — I (те, що сталося, трапилося несподівано), пригода, подія, оказія, епізод, інцидент, історія, казус, трапунок II ▶ див. випадковість, нагода … Словник синонімів української мови
подія — (те, що відбувалося / відбулося, сталося), випадок, інцидент, оказія, трапунок, пригода, епізод, історія, казус … Словник синонімів української мови
пригода — (те, що трапилось, зазв. непередбачене, несподіване), подія, випадок, історія, інцидент, приключка, притичина … Словник синонімів української мови